Священное Писание

Кни́га прⷪ҇рка і҆еремі́и, глава̀ л҃з

Оглавление
Елизаветинская Библия на церковно­славянском языке.
Глава̀ л҃з
37:1И҆ ца́рствова седекі́а сы́нъ і҆ѡсі́инъ вмѣ́стѡ і҆ехоні́и сы́на і҆ѡакі́мова, є҆го́же поста́ви навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй ца́рствовати во і҆ꙋде́и.
37:2И҆ не послꙋ́ша то́й и҆ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ и҆ лю́дїе землѝ слове́съ гдⷭ҇нихъ, ꙗ҆̀же гл҃а рꙋко́ю і҆еремі́иною.
37:3И҆ посла̀ ца́рь седекі́а і҆ѡаха́ла сы́на селемі́ина и҆ софо́нїю сы́на массе́а жерца̀ ко і҆еремі́и прⷪ҇ро́кꙋ, глаго́лѧ: моли́сѧ за ны̀ ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на́шемꙋ.
37:4І҆еремі́а же свобо́денъ прихожда́ше и҆ прохожда́ше средѣ̀ гра́да, не введо́ша бо є҆го̀ во хра́минꙋ темни́чнꙋю.
37:5И҆ си́ла фараѡ́нѧ и҆зы́де и҆з̾ є҆гѵ́пта, и҆ слы́шавше халде́є ѡ҆бле́гшїи і҆ерⷭ҇ли́мъ слꙋ́хъ и҆́хъ, ѿстꙋпи́ша ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма.
37:6И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко і҆еремі́и гл҃ѧ:
37:7та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: та́кѡ рече́ши царю̀ і҆ꙋ́динꙋ, посла́вшемꙋ къ тебѣ̀ вопроси́ти мѧ̀: сѐ, си́ла фараѡ́нѧ, и҆зше́дшаѧ ва́мъ на по́мощь, возврати́тсѧ па́ки до землѝ є҆гѵ́петскїѧ,
37:8и҆ возвратѧ́тсѧ халде́є и҆ повою́ютъ гра́дъ се́й, и҆ во́змꙋтъ є҆го̀ и҆ пожгꙋ́тъ є҆го̀ ѻ҆гне́мъ.
37:9Ꙗ҆́кѡ та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь: не прельща́йте дꙋ́шъ свои́хъ, глаго́люще: ѿходѧ́ще ѿи́дꙋтъ ѿ на́съ халде́є: ꙗ҆́кѡ не ѿи́дꙋтъ.
37:10И҆ а҆́ще побїе́те всю̀ си́лꙋ халде́євъ вою́ющихъ на вы̀, и҆ ѡ҆ста́нꙋтъ нѣ́цыи ꙗ҆́звени, кі́йждо на мѣ́стѣ свое́мъ, сі́и воста́нꙋтъ и҆ пожгꙋ́тъ гра́дъ се́й ѻ҆гне́мъ.
37:11И҆ бы́сть є҆гда̀ взы́де си́ла халде́йска ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма, ѿ лица̀ си́лы фараѡ́ни,
37:12и҆зы́де і҆еремі́а и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма и҆тѝ въ зе́млю венїамі́ню, є҆́же кꙋпи́ти ѿтꙋ́дꙋ посредѣ̀ люді́й.
37:13Внегда́ же бы́ти є҆мꙋ̀ во вратѣ́хъ венїамі́нихъ, и҆ (бы́сть) та́мѡ человѣ́къ, ᲂу҆ негѡ́же ѡ҆бита̀ сарꙋі́а сы́нъ селемі́инъ, сы́на а҆на́нїина, и҆ взѧ̀ і҆еремі́ю, глаго́лѧ: ко халде́ємъ ты̀ бѣжи́ши.
37:14И҆ речѐ і҆еремі́а: лжа̀, не ко халде́ємъ а҆́зъ бѣгꙋ̀. И҆ не послꙋ́ша є҆гѡ̀. И҆ взѧ̀ сарꙋі́а і҆еремі́ю и҆ приведѐ є҆го̀ ко кнѧзє́мъ.
37:15И҆ разгнѣ́вашасѧ кнѧ̑зи на і҆еремі́ю и҆ би́ша є҆го̀, и҆ посла́ша є҆го̀ въ до́мъ і҆ѡнаѳа́на книго́чїѧ, ꙗ҆́кѡ то́й сотвори́ша хра́миною темни́чною.
37:16И҆ прїи́де і҆еремі́а въ до́мъ рва̀ и҆ въ хере́тъ {ᲂу҆зи́лище}, и҆ сѣ́де тꙋ̀ дни̑ мнѡ́ги.
37:17И҆ посла̀ седекі́а ца́рь и҆ призва̀ є҆го̀, и҆ вопроша́ше є҆го̀ ца́рь ѡ҆́тай, а҆́ще є҆́сть сло́во ѿ гдⷭ҇а; И҆ речѐ є҆мꙋ̀ і҆еремі́а: є҆́сть. И҆ речѐ: въ рꙋ́цѣ царѧ̀ вавѷлѡ́нска пре́данъ бꙋ́деши.
37:18И҆ речѐ і҆еремі́а царю̀: чи́мъ преѡби́дѣхъ тѧ̀ и҆ ѻ҆́троки твоѧ̑ и҆ лю́ди сїѧ̑, ꙗ҆́кѡ ты̀ вдае́ши мѧ̀ въ до́мъ темни́чный;
37:19и҆ гдѣ̀ сꙋ́ть проро́цы ва́ши прорица́вшїи ва́мъ, глаго́люще, ꙗ҆́кѡ не прїи́детъ ца́рь вавѷлѡ́нскїй на ва́съ и҆ на зе́млю сїю̀;
37:20нн҃ѣ же послꙋ́шай, молю́тисѧ, го́споди мо́й, царю̀, да паде́тъ моле́нїе моѐ пред̾ лице́мъ твои́мъ: и҆ не посыла́й мѧ̀ па́ки въ до́мъ і҆ѡнаѳа́на книго́чїѧ, да не ᲂу҆мрꙋ̀ та́мѡ.
37:21И҆ повелѣ̀ ца́рь, и҆ вверго́ша є҆го̀ во хра́минꙋ темни́чнꙋю, и҆ даѧ́хꙋ є҆мꙋ̀ хлѣ́бъ є҆ди́нъ на де́нь и҆звнѣ̀, и҆дѣ́же пекꙋ́тъ, до́ндеже сконча́шасѧ хлѣ́бы и҆з̾ гра́да. И҆ сѣдѧ́ше і҆еремі́а во дворѣ̀ темни́чнѣмъ.