Священное Писание

Къ фїлимо́нꙋ па́ѵлово посла́нїе, глава̀ а҃

Оглавление
а҃ 
Елизаветинская Библия на церковно­славянском языке.
Глава̀ а҃
1:1[Заⷱ҇ т҃в] Па́ѵелъ ю҆́зникъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́въ, и҆ тїмоѳе́й бра́тъ, фїлимо́нꙋ возлю́бленномꙋ и҆ споспѣ́шникꙋ на́шемꙋ,
1:2и҆ а҆пфі́и сестрѣ̀ возлю́бленнѣй, и҆ а҆рхі́ппꙋ сово́инственникꙋ на́шемꙋ, и҆ дома́шней твое́й цр҃кви:
1:3блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ, и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀.
1:4Благодарю̀ бг҃а моего̀, всегда̀ па́мѧть ѡ҆ тебѣ̀ творѧ̀ въ моли́твахъ мои́хъ,
1:5слы́шавъ любо́вь твою̀ и҆ вѣ́рꙋ, ю҆́же и҆́маши ко гдⷭ҇ꙋ і҆и҃сꙋ и҆ ко всѣ̑мъ ст҃ы̑мъ,
1:6ꙗ҆́кѡ да ѻ҆бще́нїе твоеѧ̀ вѣ́ры дѣ́йственно бꙋ́детъ въ ра́зꙋмѣ всѧ́кагѡ бл҃га, є҆́же въ ва́съ, ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ.
1:7Ра́дость бо и҆́мамъ мно́гꙋ и҆ ᲂу҆тѣше́нїе ѡ҆ любвѝ твое́й, ꙗ҆́кѡ ᲂу҆трѡ́бы ст҃ы́хъ почи́ша тобо́ю, бра́те.
1:8Сегѡ̀ ра́ди мно́гое дерзнове́нїе и҆мѣ́ѧ во хрⷭ҇тѣ̀ повелѣва́ти тебѣ̀, є҆́же потре́бно є҆́сть,
1:9любве́ же ра́ди па́че молю̀, тако́въ сы́й ꙗ҆́коже па́ѵелъ ста́рецъ, нн҃ѣ же и҆ ᲂу҆́зникъ і҆и҃са хрⷭ҇та̀:
1:10молю́ тѧ ѡ҆ мое́мъ ча́дѣ, є҆го́же роди́хъ во ᲂу҆́захъ мои́хъ ѻ҆ни́сїма,
1:11и҆ногда̀ тебѣ̀ непотре́бнаго, нн҃ѣ же тебѣ̀ и҆ мнѣ̀ благопотре́бна, є҆го́же возпосла́хъ тебѣ̀,
1:12ты́ же є҆го̀, си́рѣчь мою̀ ᲂу҆тро́бꙋ, прїимѝ.
1:13Є҆го́же а҆́зъ хотѣ́хъ ᲂу҆ себє̀ держа́ти, да вмѣ́стѡ тебє̀ послꙋ́житъ мѝ во ᲂу҆́захъ бл҃говѣствова́нїѧ:
1:14без̾ твоеѧ́ же во́ли ничто́же восхотѣ́хъ сотвори́ти, да не а҆́ки по нꙋ́жди бл҃го́е твоѐ бꙋ́детъ, но по во́ли.
1:15Не́гли бо ра́ди сегѡ̀ разлꙋчи́сѧ на ча́съ, да вѣ́чна того̀ прїи́меши,
1:16не ктомꙋ̀ а҆́ки раба̀, но вы́ше раба̀, бра́та возлю́бленна, па́че же мнѣ̀, кольми́ же па́че тебѣ̀, и҆ по пло́ти и҆ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ.
1:17А҆́ще ᲂу҆̀бо и҆́маши менѐ ѻ҆́бщника, прїимѝ сего̀ ꙗ҆́коже менѐ.
1:18А҆́ще же въ чесо́мъ ѡ҆би́дѣ тебѐ, и҆лѝ до́лженъ є҆́сть, мнѣ̀ сїѐ вмѣнѝ.
1:19А҆́зъ па́ѵелъ написа́хъ рꙋко́ю мое́ю: а҆́зъ возда́мъ: да не рекꙋ̀ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ и҆ са́мъ себѐ мѝ є҆сѝ до́лженъ.
1:20Є҆́й, бра́те, а҆́зъ да полꙋчꙋ̀ є҆́же прошꙋ̀ ᲂу҆ тебє̀ {да по́льзꙋюсѧ тобо́ю} ѡ҆ гдⷭ҇ѣ: ᲂу҆поко́й мою̀ ᲂу҆тро́бꙋ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ.
1:21Надѣ́ѧвсѧ на послꙋша́нїе твоѐ написа́хъ тебѣ̀, вѣ́дый, ꙗ҆́кѡ и҆ па́че, є҆́же глаго́лю, сотвори́ши.
1:22Кꙋ́пнѡ же и҆ ᲂу҆гото́ви мѝ ѡ҆би́тель: ᲂу҆пова́ю бо, ꙗ҆́кѡ моли́твами ва́шими дарова́нъ бꙋ́дꙋ ва́мъ.
1:23Цѣлꙋ́етъ тѧ̀ є҆пафра́съ, сплѣ́нникъ мо́й ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ,
1:24ма́рко, а҆рїста́рхъ, дима́съ, лꙋка̀, споспѣ̑шницы моѝ.
1:25Блгⷣть гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ со дꙋ́хомъ ва́шимъ. А҆ми́нь.