Священное Писание

Кни́га прⷪ҇рка і҆езекі́илѧ, глава̀ к҃є

Оглавление
Елизаветинская Библия на церковно­славянском языке.
Глава̀ к҃є
25:1И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ:
25:2сы́не человѣ́чь, ᲂу҆твердѝ лицѐ твоѐ на сы́ны а҆ммѡ̑ни и҆ прорцы̀ на нѧ̀,
25:3и҆ рече́ши сынѡ́мъ а҆ммѡ̑нимъ (глаго́лѧ): слы́шите сло́во гдⷭ҇а а҆дѡнаѧ̀, сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: поне́же пора́довастесѧ ѡ҆ ст҃ы́хъ мои́хъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆сквернє́на бы́ша, и҆ ѡ҆ землѝ і҆и҃левѣ, ꙗ҆́кѡ поги́бе, и҆ ѡ҆ домꙋ̀ і҆ꙋ́динѣ, ꙗ҆́кѡ ѿи́де въ плѣне́нїе:
25:4тогѡ̀ ра́ди, сѐ, а҆́зъ предаю̀ ва́съ сынѡ́мъ кедє́млимъ въ наслѣ́дїе, и҆ вселѧ́тсѧ со и҆мѣ́нїемъ свои́мъ въ тебѣ̀ и҆ поста́вѧтъ въ тебѣ̀ селє́нїѧ своѧ̑: ті́и поѧдѧ́тъ плоды̀ твоѧ̑, и҆ ті́и и҆спїю́тъ тꙋ́къ тво́й:
25:5и҆ да́мъ гра́дъ а҆ммѡ́нь па̑ствы вельблю́дѡвъ и҆ сы́ны а҆ммѡ̑ни на па́ствꙋ ѻ҆ве́цъ, и҆ ᲂу҆разꙋмѣ́ете, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь.
25:6Сегѡ̀ ра́ди та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ: поне́же восплеска́лъ є҆сѝ рꙋко́ю твое́ю и҆ потопта́лъ ного́ю твое́ю и҆ пора́довалсѧ є҆сѝ дꙋше́ю твое́ю ѡ҆ землѝ і҆и҃левѣ,
25:7тогѡ̀ ра́ди, сѐ, а҆́зъ прострꙋ̀ рꙋ́кꙋ мою̀ на тѧ̀ и҆ да́мъ тѧ̀ въ разграбле́нїе ꙗ҆зы́кѡмъ, и҆ потреблю́ тѧ ѿ люді́й и҆ погꙋблю́ тѧ ѿ стра́нъ па́гꙋбою, и҆ ᲂу҆вѣ́си, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь.
25:8Сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: поне́же речѐ мѡа́въ и҆ сиі́ръ: сѐ, ꙗ҆́коже всѝ ꙗ҆зы́цы, до́мъ і҆и҃левъ и҆ і҆ꙋ́да,
25:9сегѡ̀ ра́ди, сѐ, а҆́зъ разсла́блю мы́шцꙋ мѡа́влю ѿ градѡ́въ кра́йнихъ є҆гѡ̀, и҆збра́ннꙋю зе́млю, до́мъ і҆асїмꙋ́ѳовъ над̾ и҆сто́чникомъ гра́да примо́рскагѡ (ваелмѡ́на и҆ карїаѳаі́ма):
25:10сы́ны кедє́мли на сы́ны а҆ммѡ̑ни да́хъ ѧ҆̀ въ наслѣ́дїе, ꙗ҆́кѡ да не бꙋ́детъ па́мѧти сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ во ꙗ҆зы́цѣхъ:
25:11и҆ въ мѡа́вѣ сотворю̀ ѿмще́нїе, и҆ ᲂу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь.
25:12Сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: поне́же сотворѝ і҆дꙋме́а, є҆гда̀ ѿмсти́ша ті́и ѿмще́нїемъ (во гнѣ́вѣ) до́мꙋ і҆ꙋ́довꙋ, и҆ памѧтоѕло́бствоваша и҆ ѿмсти́ша прю̀ ѿ ни́хъ:
25:13тогѡ̀ ра́ди сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: прострꙋ̀ рꙋ́кꙋ мою̀ на і҆дꙋме́ю и҆ потреблю̀ ѿ неѧ̀ человѣ́ки и҆ ско́тъ и҆ поста́влю ю҆̀ пꙋ́стꙋ, и҆ ѿ ѳема̑нъ гони́ми мече́мъ падꙋ́тъ:
25:14и҆ да́мъ ѿмще́нїе моѐ на і҆дꙋме́ю рꙋко́ю люді́й мои́хъ і҆и҃лѧ, и҆ сотворѧ́тъ во і҆дꙋме́и по гнѣ́вꙋ моемꙋ̀ и҆ по ꙗ҆́рости мое́й, и҆ ᲂу҆вѣ́дѧтъ ѿмще́нїе моѐ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь.
25:15Сегѡ̀ ра́ди сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: поне́же сотвори́ша и҆ноплемє́нницы во ѿмще́нїи и҆ возста́виша ме́сть ра́дꙋющесѧ все́ю дꙋше́ю є҆́же потреби́ти да́же до вѣ́ка,
25:16тогѡ̀ ра́ди сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ прострꙋ̀ рꙋ́кꙋ мою̀ на и҆ноплеме́нники, и҆ потреблю̀ кри́тѧнъ, и҆ погꙋблю̀ ѡ҆ста́вшыѧ живꙋ́щыѧ на примо́рїи,
25:17и҆ сотворю̀ въ ни́хъ ѿмще́нїе вели́ко, во ѡ҆бличе́нїихъ ꙗ҆́рости моеѧ̀, и҆ ᲂу҆разꙋмѣ́ютъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь, є҆гда̀ да́мъ ѿмще́нїе моѐ на нѧ̀.