Священное Писание

Друге послання апостола Павла до коринтян, глава 13

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Розділ 13
13:1Оце втретє до вас я йду. Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків.
13:2Попереджував я й попередую, як у вас був удруге, так тепер неприсутній, отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую,
13:3через те, що шукаєте доказу, що в мені промовляє Христос, Який не безсилий до вас, але сильний у вас.
13:4Бо хоч Він був і розп'ятий в немочі, та живий із сили Божої. Так і ми, хоча немічні в Нім, та з Ним будемо жити з Божої сили у вас.
13:5Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути.
13:6Але маю надію, що пізнаєте ви, що ми такі, якими мали б бути.
13:7І ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого лиха, не для того, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми будем немов негідні.
13:8Бо нічого не можемо ми проти правди, а за правду.
13:9Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й молимось щоб були досконалими ви!
13:10Ось тому то, відсутній, пишу це, щоб прийшовши, не мав я вчинити суворо за владою, якої Господь мені дав на будування, а не на руйнування.
13:11А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!
13:12Вітайте один одного святим поцілунком!
13:13Усі святі вас вітають!