|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 18 | |
| 18:1 | І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом, |
| 18:2 | говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився. |
| 18:3 | У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника! |
| 18:4 | Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся, |
| 18:5 | але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені. |
| 18:6 | І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний? |
| 18:7 | А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них? |
| 18:8 | Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?... |
| 18:9 | А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів. |
| 18:10 | Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник. |
| 18:11 | Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. |
| 18:12 | Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю! |
| 18:13 | А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!... |
| 18:14 | Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться. |
| 18:15 | До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли. |
| 18:16 | А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже. |
| 18:17 | Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде! |
| 18:18 | І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя? |
| 18:19 | Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог! |
| 18:20 | Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір. |
| 18:21 | А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого! |
| 18:22 | Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною! |
| 18:23 | А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий. |
| 18:24 | Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже! |
| 18:25 | Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти... |
| 18:26 | Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися? |
| 18:27 | А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога! |
| 18:28 | І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом. |
| 18:29 | А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства, |
| 18:30 | і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне. |
| 18:31 | І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина. |
| 18:32 | Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований, |
| 18:33 | і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне! |
| 18:34 | Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли. |
| 18:35 | І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив. |
| 18:36 | А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке? |
| 18:37 | А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин. |
| 18:38 | І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною! |
| 18:39 | А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною! |
| 18:40 | І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його: |
| 18:41 | Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим! |
| 18:42 | Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе! |
| 18:43 | І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові. |
