Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 42 | |
42:1 См.: 🔗Дії. 7:12 | А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: Пощо ви споглядаєте один на одного? |
42:2 | І сказав він: Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, і будемо жити, і не помремо. |
42:3 | І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту. |
42:4 См.: 🔗Бут. 43:5 | А Веніямина, Йосипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: Щоб не спіткало його яке нещастя! |
42:5 | І прибули Ізраїлеві сини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанськім. |
42:6 См.: 🔗Бут. 37:7 🔗Бут. 41:40 | А Йосип він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули Йосипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі. |
42:7 См.: 🔗Бут. 43:7 🔗Бут. 44:19 | І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: Звідкіля прибули ви? А вони відказали: З ханаанського Краю купити їжі. |
42:8 | І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його. |
42:9 См.: 🔗Бут. 37:5 | І згадав Йосип сни, що про них йому снились були. І сказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабі місця цієї землі. |
42:10 | А вони відказали йому: Ні, пане мій, а раби твої прибули купити їжі. |
42:11 | Ми всі сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були шпигунами! |
42:12 | Він же промовив до них: Ні, бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі! |
42:13 См.: 🔗Бут. 37:33 🔗Бут. 44:20 | А вони відказали: Дванадцятеро твоїх рабів брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема. |
42:14 | І промовив їм Йосип: Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни. |
42:15 См.: 🔗Бут. 43:5 🔗Бут. 44:23 | Оцим ви будете випробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди наймолодший ваш брат! |
42:16 | Пошліть з – поміж себе одного, і нехай візьме вашого брата, а ви будете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни! |
42:17 | І він забрав їх під варту на три дні. |
42:18 | А третього дня Йосип промовив до них: Зробіть це і живіть. Я Бога боюся, |
42:19 | якщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів. |
42:20 См.: 🔗Бут. 43:8 | А свого наймолодшого брата приведіть до мене, і будуть потверджені ваші слова, а ви не повмираєте. І вони зробили так. |
42:21 См.: 🔗Бут. 37:25 | І говорили вони один одному: Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали... Тому то прийшло це нещастя на нас! |
42:22 См.: 🔗Бут. 37:21 | І відповів їм Рувим, говорячи: Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хлопця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається... |
42:23 | А вони не знали, що Йосип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач. |
42:24 | А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симеона, та й зв'язав його на їхніх очах. |
42:25 | А Йосип наказав, щоб наповнили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так. |
42:26 | І понесли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти. |
42:27 | І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, а воно ось в отворі мішка його! |
42:28 | І сказав він братам своїм: Повернене срібло моє, і ось воно в мішку моїм! І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до одного: Що це Бог нам зробив? |
42:29 | І прибули вони до Якова, батька свого, до Краю ханаанського, і розповіли йому все, що їх спіткало було, говорячи: |
42:30 | Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю. |
42:31 | А ми сказали йому: Ми правдиві, не були ми шпигунами! |
42:32 | Ми дванадцятеро братів, сини нашого батька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї. |
42:33 | І сказав до нас муж той, пан того краю: З того пізнаю, що правдиві ви, зоставте зо мною одного вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть. |
42:34 | І приведіть до мене брата вашого найменшого, і буду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете переходити цей край для купівлі. |
42:35 См.: 🔗Бут. 43:18 🔗Бут. 44:1 | І сталося, вони випорожнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, і полякались... |
42:36 См.: 🔗Бут. 37:33 | І сказав до них Яків, їх батько: Ви позбавили мене дітей, Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене! |
42:37 См.: 🔗Бут. 46:9 | І промовив Рувим до батька свого, кажучи: Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе. |
42:38 См.: 🔗Бут. 37:35 🔗Бут. 44:29 | А той відказав: Не зійде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шеолу!... |