Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 13 | |
13:1 | Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря. |
13:2 | І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом. |
13:3 | І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. |
13:4 | І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували. |
13:5 | Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була; |
13:6 | а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли. |
13:7 | А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив. |
13:8 | Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро. |
13:9 | Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! |
13:10 | І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них? |
13:11 | А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано. |
13:12 | Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. |
13:13 | Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють. |
13:14 | І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите... |
13:15 См.: 🔗Іс. 6:9 | Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив! |
13:16 См.: 🔗Лк. 10:23 | Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують. |
13:17 См.: 🔗1Пет. 1:10 | Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули. |
13:18 | Послухайте ж притчу про сіяча. |
13:19 | До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою. |
13:20 | А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його; |
13:21 | але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується. |
13:22 | А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду. |
13:23 | А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро. |
13:24 | Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм. |
13:25 | А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов. |
13:26 | А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль. |
13:27 | І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль? |
13:28 | А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали? |
13:29 | Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю. |
13:30 | Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї. |
13:31 См.: 🔗Мк. 4:30 🔗Лк. 13:18 | Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм. |
13:32 | Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його. |
13:33 См.: 🔗Лк. 13:20 | Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне. |
13:34 См.: 🔗Мк. 4:33 | Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, |
13:35 | щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу! |
13:36 | Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий. |
13:37 | А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський, |
13:38 | а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого; |
13:39 См.: 🔗Йоїл. 3:13 🔗Об. 14:15 | а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи. |
13:40 | І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього. |
13:41 | Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня, |
13:42 | і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів! |
13:43 См.: 🔗Прем. 3:7 🔗Дан. 12:3 | Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає! |
13:44 | Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле. |
13:45 | Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих, |
13:46 | а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її. |
13:47 | Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину. |
13:48 | Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають. |
13:49 | Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з – поміж праведних, |
13:50 | і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів! |
13:51 | Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому. |
13:52 | І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе. |
13:53 | І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов. |
13:54 | І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні? |
13:55 См.: 🔗Ін. 6:42 | Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда? |
13:56 | І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте? |
13:57 | І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм! |
13:58 | І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру. |