Перше послання апостола Павла до солунян, глава 2

	Язык: Українська Церковнослав. (гражд.) Церковнослав. (цс.) Церковнослав. (дореф.) Рус. (Синодальный) Рус. (еп. Кассиан) Беларускi English (NKJV) English (KJV) Srpski Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
	Розділ 2
2:1	Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марний він був.
2:2 См.: 🔗Дії. 16:22	Та хоч ми натерпілися перед тим, і дізнали зневаги в Филипах, як знаєте, проте ми відважилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Євангелію з великою боротьбою.
2:3 См.: 🔗2Кор. 2:17	Бо покликання наше було не з обмани, ані з нечистости, ані від лукавства,
2:4 См.: 🔗Єр. 17:10	але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Євангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця.
2:5	Ми слова підлесливого не вживали ніколи, як знаєте, і не винні в зажерливості. Бог свідок тому!
2:6	Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.
2:7 См.: 🔗2Тим. 2:24	Хоч могли ми потужними бути, як Христові апостоли, але ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх.
2:8	Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам.
2:9 См.: 🔗Дії. 18:3 🔗1Кор. 4:12 🔗2Сол. 3:8	Бо ви пам'ятаєте, браття, наше струднення й утому: день і ніч ми робили, щоб жадного з вас не обтяжити, і проповідували вам Божу Євангелію.
2:10	Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездоганно поводилися ми між вами, віруючими!
2:11	Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов батько дітей своїх власних,
2:12 См.: 🔗Еф. 4:1 🔗Флп. 1:27 🔗Кол. 1:10	просили ми вас, і намовлювали та показували, щоб ви гідно поводилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.
2:13	Тому то й ми дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але як правдиво то є Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.
2:14 См.: 🔗Євр. 10:34	Бо стали ви, браття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були витерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв,
2:15 См.: 🔗Мв. 23:34	що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджають, і супротивні всім людям.
2:16	Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповняти їм завжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!
2:17	А ми, браття, на короткий часок розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажанням силкувались побачити ваше лице.
2:18	Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана перешкодив був нам.
2:19 См.: 🔗2Кор. 1:14	Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході?
2:20 См.: 🔗Флп. 4:1	Бо ви наша слава та радість!