|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 2 | |
| 2:1 | Я саронська троянда, я долинна лілея! |
| 2:2 | Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами! |
| 2:3 | Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий! |
| 2:4 | Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання! |
| 2:5 | Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання! |
| 2:6 | Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!... |
| 2:7 | Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!... |
| 2:8 | Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує... |
| 2:9 | Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати... |
| 2:10 | Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи! |
| 2:11 | Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він. |
| 2:12 | Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає! |
| 2:13 | Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи! |
| 2:14 | Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе! |
| 2:15 | Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті! |
| 2:16 | Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями! |
| 2:17 | Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах! |
