Священное Писание

Книга приказок Соломонових, глава 17

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
Розділ 17
17:1Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
17:2Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
17:3Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
17:4Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
17:5Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
17:6Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
17:7Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
17:8Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
17:9Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
17:10На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
17:11Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
17:12Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
17:13Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
17:14Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
17:15Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
17:16Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
17:17Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
17:18Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
17:19Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
17:20Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
17:21Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
17:22Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
17:23Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
17:24З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
17:25Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
17:26Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
17:27Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
17:28І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.