Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 12 | |
12:1 | І послав Господь Натана до Давида, а він прийшов до нього та й сказав йому: Два чоловіки були в одному місті, один заможний, а один убогий. |
12:2 | У заможного було дуже багато худоби дрібної та худоби великої. |
12:3 | А вбогий нічого не мав, окрім однієї малої овечки, яку він набув та утримував при житті. І росла вона з ним та з синами його разом, із кавалка хліба його їла й з Келіха його пила, та на лоні його лежала, і була йому як дочка. |
12:4 | І прийшов до багатого чоловіка подорожній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібної чи з худоби своєї великої, щоб спорядити їжу для подорожнього, що до нього прийшов, і він узяв овечку того вбогого чоловіка, і спорядив її для чоловіка, що до нього прийшов... |
12:5 См.: 🔗Рим. 2:1 | І сильно запалав Давидів гнів на того чоловіка, і він сказав до Натана: Як живий Господь, вартий смерти той чоловік, що чинить таке. |
12:6 См.: 🔗Вих. 22:1 | А овечку він оплатить чотирикротно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не змилосердився. |
12:7 | І сказав Натан до Давида: Ти той чоловік! Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я помазав тебе над Ізраїлем, і Я спас тебе з Саулової руки. |
12:8 | І дав тобі дім твого пана, та жінок пана твого на лоно твоє, і дав тобі дім Ізраїля та Юди, а якщо цього мало, то додам тобі ще цього та того. |
12:9 См.: 🔗2Сам. 11:4 | І чому ти зневажив Господнє слово, і вчинив це зло в очах Його? Хіттеянина Урію вбив ти мечем, а його дружину взяв собі за жінку. А його вбив мечем Аммонових синів. |
12:10 См.: 🔗1Царів. 21:19 | А тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене, і взяв дружину хіттеяника Урії, щоб була тобі за жінку. |
12:11 См.: 🔗2Сам. 16:22 | Так сказав Господь: Ось Я наведу на тебе зло з твого дому, і заберу жінок твоїх на очах твоїх, і дам ближньому твоєму, а він покладеться з жінками твоїми при світлі цього сонця. |
12:12 | Хоч ти вчинив потаємно, а Я зроблю цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем. |
12:13 См.: 🔗Сир. 47:13 | І сказав Давид до Натана: Згрішив я перед Господом! А Натан сказав до Давида: І Господь зняв твій гріх, не помреш! |
12:14 См.: 🔗Іс. 52:5 🔗Єз. 36:20 | Та що ти спонукав зневаження Господа цією річчю, то син твій, народжений тобі, конче помре. |
12:15 | І пішов Натан до свого дому, а Господь уразив дитя, що Давидові породила Урієва жінка, і воно захворіло. |
12:16 | А Давид молив Бога за дитинку, і постив Давид, і входив до кімнати, і ночував, поклавшись на землю. |
12:17 | І прийшли старші його дому до нього, щоб підняти його з землі, та він не хотів, і не підкріпився з ними хлібом. |
12:18 | І сталося сьомого дня, і померло те дитя, а Давидові слуги боялися донести йому, що померло те дитя, бо казали: Ось як була та дитина живою, говорили ми до нього, та не слухав він нашого голосу; а як ми скажемо до нього: Померло це дитя, то ще вчинить щось лихе. |
12:19 | А Давид побачив, що слуги його шепочуться поміж собою, і зрозумів Давид, що померло те дитя. І сказав Давид до своїх слуг: Чи не померло те дитя? А ті відказали: Померло. |
12:20 | І звівся Давид із землі, і помився, і намастився, і змінив свою одежу, і ввійшов до Господнього дому та й поклонився. Потому ввійшов до свого дому, і захотів їсти, і поклали йому хліба, і він їв. |
12:21 | І сказали йому слуги його: Що це за річ, яку ти вчинив? Коли те дитя жило, ти постив та плакав; а як померло те дитя, ти встав та й їв хліб? |
12:22 | А він відказав: Коли те дитя ще жило, я постив та плакав, бо казав: Хто знає, може Господь учинить мені милість, і буде жити дитя те? |
12:23 | А тепер, померло воно. Нащо то я б постив? Чи зможу ще повернути його? Я піду до нього, а воно не вернеться до мене... |
12:24 См.: 🔗Мв. 1:6 | І потішив Давид жінку свою Вірсавію, і прийшов до неї, і ліг із нею. І вона вродила сина, а він назвав ім'я йому: Соломон. І Господь полюбив його, |
12:25 | і послав пророка Натана, і той назвав ім'я йому: Єдід'я, ради Господа. |
12:26 См.: 🔗1Хрон. 20:1 | А Йоав воював з Раббою аммонітян, і здобув царське місто. |
12:27 | І послав Йоав послів до Давида, і сказав: Воював я з Раббою, і здобув я місто води. |
12:28 | А тепер збери решту народу, і таборуй біля міста, та здобудь його, щоб не здобув те місто я, і щоб не було воно назване моїм ім'ям. |
12:29 | І зібрав Давид увесь народ, і пішов до Рабби, і воював із нею, та й здобув її. |
12:30 См.: 🔗1Хрон. 20:2 | І взяв він корону з голови їхнього царя, а вага її талант золота, та дорогий камінь, і Давид поклав її на свою голову. І він виніс дуже багато здобичі з того міста. |
12:31 См.: 🔗2Сам. 8:2 🔗Іс. 41:15 | А народ, що був у ньому, він повиводив, і поклав їх під пилку, і під залізні долота та під залізні сокири, і позаганяв їх до цегельняної печі. І так робив він усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму. |