Священное Писание

Друге соборне послання апостола Івана, глава 1

Оглавление
1 
Розділ 1
1:1Старець вибраній пані та дітям її, яких я поправді люблю, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,
1:2за правду, що в нас пробуває й повік буде з нами:
1:3нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа, Сина Отцевого, у правді та в любові!
1:4Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця.
1:5І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного!
1:6А любов ця щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.
1:7Бо в світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист!
1:8Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли повну нагороду.
1:9Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його, той має і Отця, і Сина.
1:10Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!
1:11Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його.
1:12Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити устами до уст, щоб повна була ваша радість!
1:13Вітають тебе діти вибраної сестри твоєї. Амінь.