Священное Писание

Послання апостола Павла до римлян, глава 9

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Розділ 9
9:1Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,
9:2що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!
9:3Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
9:4вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,
9:5що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.
9:6Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,
9:7і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.
9:8Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.
9:9А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.
9:10І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,
9:11бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні
9:12не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,
9:13як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.
9:14Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!
9:15Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.
9:16Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
9:17Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.
9:18Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.
9:19А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?
9:20Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?
9:21Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?
9:22Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,
9:23і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,
9:24на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
9:25Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,
9:26і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!
9:27А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,
9:28бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!
9:29І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!
9:30Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
9:31а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
9:32Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,
9:33як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!