Священное Писание

Послання апостола Павла до римлян, глава 4

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Розділ 4
4:1Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?
4:2Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.
4:3Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.
4:4А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
4:5А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
4:6Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:
4:7Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
4:8Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!
4:9Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.
4:10Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
4:11І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
4:12і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
4:13Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.
4:14Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.
4:15Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.
4:16Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
4:17як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
4:18Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!
4:19І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,
4:20і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,
4:21і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
4:22Тому й залічено це йому в праведність.
4:23Та не написано за нього одного, що залічено йому,
4:24а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
4:25що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.