Євангеліє від Луки, глава 15

	Язык: Українська Церковнослав. (гражд.) Церковнослав. (цс.) Церковнослав. (дореф.) Рус. (Синодальный) Рус. (еп. Кассиан) Беларускi English (NKJV) English (KJV) Srpski Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
	Розділ 15
15:1	Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.
15:2	Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.
15:3	А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:
15:4 См.: 🔗Мв. 18:12	Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?
15:5	А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.
15:6	І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.
15:7	Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...
15:8	Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?
15:9	А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!
15:10	Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.
15:11	І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.
15:12	І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.
15:13	А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.
15:14	А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.
15:15	І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.
15:16	І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.
15:17	Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!
15:18	Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...
15:19	Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...
15:20	І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
15:21	І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...
15:22	А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.
15:23	Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,
15:24 См.: 🔗Еф. 2:1 🔗Еф. 5:14 🔗Кол. 2:13 🔗Об. 3:1	бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.
15:25	А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.
15:26	І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?
15:27	А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.
15:28	І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
15:29	А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...
15:30	Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...
15:31	І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!
15:32	Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!