Священное Писание

Перше соборне послання апостола Петра, глава 5

Оглавление
1  2  3  4  5 
Розділ 5
5:1Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись:
5:2пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по – Божому, не для брудної наживи, а ревно,
5:3не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір.
5:4А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави.
5:5Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!
5:6Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.
5:7Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!
5:8Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.
5:9Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі.
5:10А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.
5:11Йому слава та влада на вічні віки, амінь.
5:12Я коротко вам написав через Силуяна, як гадаю вірного брата. Закликаю та свідчу, що це Божа благодать правдива, що ви в ній стоїте.
5:13Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син.
5:14Вітайте один одного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь.