Священное Писание

Книга Йова, глава 31

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42 
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
Розділ 31
31:1Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?
31:2І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?
31:3Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?
31:4Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?
31:5Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,
31:6то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!
31:7Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,
31:8то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
31:9Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
31:10то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
31:11Бо гидота оце, й це провина підсудна,
31:12бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...
31:13Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,
31:14то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?
31:15Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
31:16Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?
31:17Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?
31:18Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!
31:19Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,
31:20чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?
31:21Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,
31:22хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!
31:23Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...
31:24Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
31:25Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
31:26Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,
31:27то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,
31:28це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
31:29Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?
31:30Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.
31:31Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?
31:32Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.
31:33Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
31:34Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...
31:35О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...
31:36Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?
31:37Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.
31:38Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,
31:39якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,
31:40то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.