Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 2 | |
2:1 | Посоромтеся та застидайтесь, народе без сорому, |
2:2 | поки народиться установлене, мине день, як полова! поки не прийде на вас лютість гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву! |
2:3 См.: 🔗Іс. 51:7 | Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву! |
2:4 | Бо покинута буде Азза, а Ашкелон опустошенням стане, Ашдод опівдня його виженуть, а Екрон буде вирваний. |
2:5 | Горе мешканцям довкілля морського, народові критському! Слово Господнє на вас, хананеї, краю филистимлян, Я тебе вигублю так, що не буде мешканця! |
2:6 | І буде довкілля морське пасовищами, повними ям пастухів та кошар для отари, |
2:7 | і буде оце побережжя останкові дому Юдиного, на них пасти будуть, у домах Ашкелону ввечорі будуть лягати, бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і Він їхню долю приверне. |
2:8 | Чув Я ганьбу Моавову й образи Аммонових синів, які ображали народ Мій і чванилися над границею їхньою. |
2:9 См.: 🔗Єр. 48:1 🔗Повт. 29:23 | Тому як живий Я! говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, стане Моав як Содом, а Аммонові сини як Гоморра: землею тернини, і солончаком, і навіки спустошенням! Пограбує їх решта народу Мого, а залишок люду Мого їх посяде. |
2:10 См.: 🔗Соф. 2:8 | Оце їм за їхню пиху, бо вони ображали й чванилися проти народу Господа Саваота. |
2:11 | Господь буде грізний проти них, бо Він знищить всіх богів землі, і вклонятися будуть Йому кожен з місця свого, усі острови тих народів. |
2:12 См.: 🔗Іс. 18:1 | Також ви, етіопляни, побиті мечем Моїм будете. |
2:13 | І на північ простягне Він руку Свою, та й погубить Ашшура, і Ніневію учинить спустошенням, суходолом, мов ту пустелю. |
2:14 См.: 🔗Іс. 13:21 🔗Іс. 34:11 | І будуть лежати серед неї стада, усяка польова звірина, і пелікан, і їжак будуть ночувати на мистецьких прикрасах її, сова буде кричати в вікні, на порозі ворона, бо віддерто кедрину його. |
2:15 См.: 🔗Іс. 47:8 | Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своєму: Я, і немає вже більше нікого! Як стало воно опустошенням, леговищем для звірини! Кожен, хто буде проходить повз нього, засвище, своєю рукою махне! |