Священное Писание

Послання апостола Павла до Євреїв, глава 7

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Розділ 7
7:1Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.
7:2Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.
7:3Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.
7:4Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
7:5Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.
7:6Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.
7:7І без усякої суперечки більший меншого благословляє.
7:8І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.
7:9І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.
7:10Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.
7:11Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?
7:12Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.
7:13Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.
7:14Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.
7:15І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,
7:16що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.
7:17Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
7:18Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.
7:19Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
7:20І поскільки воно не без клятви,
7:21вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,
7:22то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
7:23І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
7:24але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.
7:25Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.
7:26Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,
7:27що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.
7:28Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!