Дії Апостолів, глава 4

	Язык: Українська Церковнослав. (гражд.) Церковнослав. (цс.) Церковнослав. (дореф.) Рус. (Синодальный) Рус. (еп. Кассиан) Беларускi English (NKJV) English (KJV) Srpski Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
	Розділ 4
4:1	А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,
4:2 См.: 🔗Дії. 23:6	обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.
4:3	І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був.
4:4	І багато – хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять.
4:5	І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,
4:6 См.: 🔗Лк. 3:2	і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.
4:7	І, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?
4:8 См.: 🔗Лк. 12:12	Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!
4:9	Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена,
4:10	нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!
4:11 См.: 🔗Пс. 117:22 🔗Іс. 28:16 🔗Мв. 21:42 🔗Мк. 12:10 🔗Лк. 20:17 🔗1Пет. 2:6 🔗Рим. 9:33	Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!
4:12 См.: 🔗Дії. 10:43 🔗Кол. 1:14 🔗1Сол. 5:9 🔗1Тим. 2:5	І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.
4:13	А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.
4:14	Та бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.
4:15	І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,
4:16	говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.
4:17	Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.
4:18 См.: 🔗Дії. 5:40	І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.
4:19 См.: 🔗Дії. 5:29	І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?
4:20	Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!
4:21	А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.
4:22	Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.
4:23	Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.
4:24	Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!
4:25	Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?
4:26 См.: 🔗Пс. 2:1	Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.
4:27 См.: 🔗Іс. 61:1 🔗Мв. 26:3 🔗Лк. 1:35 🔗Лк. 4:18 🔗Ін. 10:36	Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,
4:28 См.: 🔗Мв. 26:24	учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.
4:29 См.: 🔗Дії. 13:46	І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,
4:30	коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.
4:31 См.: 🔗Дії. 16:26	Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!
4:32 См.: 🔗Дії. 2:44	А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.
4:33	І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!
4:34	Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,
4:35	та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.
4:36	Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,
4:37	мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.