Послання апостола Павла до Євреїв, глава 6

	Язык: Українська Церковнослав. (гражд.) Церковнослав. (цс.) Церковнослав. (дореф.) Рус. (Синодальный) Рус. (еп. Кассиан) Беларускi English (NKJV) English (KJV) Srpski Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
	Розділ 6
6:1	Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога,
6:2	науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд.
6:3	Зробимо й це, коли Бог дозволить.
6:4 См.: 🔗Мв. 12:45	Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого,
6:5	і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,
6:6 См.: 🔗2Пет. 2:20 🔗1Ін. 5:16 🔗Євр. 10:29	та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.
6:7	Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає.
6:8 См.: 🔗Єр. 26:6 🔗Єр. 44:22 🔗Мк. 11:21	Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення.
6:9	Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так.
6:10 См.: 🔗Мв. 10:42 🔗Мв. 25:40	Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.
6:11	Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,
6:12	щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.
6:13 См.: 🔗Бут. 22:16 🔗Пс. 104:9 🔗Лк. 1:73	Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,
6:14 См.: 🔗Бут. 22:17	говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!
6:15 См.: 🔗Рим. 4:17	І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.
6:16 См.: 🔗Вих. 22:11	Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.
6:17 См.: 🔗Пс. 32:11 🔗Прит. 19:21	Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
6:18	щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
6:19 См.: 🔗Лев. 16:15	що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,
6:20 См.: 🔗Ін. 14:2 🔗Євр. 4:14	куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.