|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 5 | |
| 5:1 | А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка, |
| 5:2 | та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів. |
| 5:3 | І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю? |
| 5:4 | Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові! |
| 5:5 | Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули! |
| 5:6 | Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали. |
| 5:7 | І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши. |
| 5:8 | І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки. |
| 5:9 | До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть... |
| 5:10 | І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали. |
| 5:11 | І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це... |
| 5:12 | А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку. |
| 5:13 | А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх. |
| 5:14 | І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок, |
| 5:15 | так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них. |
| 5:16 | І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані! |
| 5:17 | А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами, |
| 5:18 | і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх. |
| 5:19 | Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав: |
| 5:20 | Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя. |
| 5:21 | Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели. |
| 5:22 | А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила, |
| 5:23 | говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли! |
| 5:24 | Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося. |
| 5:25 | Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ. |
| 5:26 | Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням. |
| 5:27 | Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи: |
| 5:28 | Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас... |
| 5:29 | Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей! |
| 5:30 | Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві. |
| 5:31 | Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів. |
| 5:32 | А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому. |
| 5:33 | Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?... |
| 5:34 | І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести. |
| 5:35 | І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте. |
| 5:36 | Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо. |
| 5:37 | Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились. |
| 5:38 | І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона. |
| 5:39 | А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його. |
| 5:40 | І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили. |
| 5:41 | А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса. |
| 5:42 | І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа. |
