Священное Писание

Книга приказок Соломонових, глава 1

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
Розділ 1
1:1Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,
1:2щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,
1:3щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,
1:4щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.
1:5Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,
1:6щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.
1:7Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.
1:8Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
1:9вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
1:10Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!
1:11Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
1:12живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!
1:13Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.
1:14Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,
1:15сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,
1:16бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
1:17Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:
1:18то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
1:19Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
1:20Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,
1:21на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:
1:22Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?
1:23Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!
1:24Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!
1:25І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!
1:26Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
1:27Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,
1:28тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,
1:29за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,
1:30не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!
1:31І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,
1:32бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!
1:33А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!