Євангеліє від Матвія, глава 22

	Язык: Українська Церковнослав. (гражд.) Церковнослав. (цс.) Церковнослав. (дореф.) Рус. (Синодальный) Рус. (еп. Кассиан) Беларускi English (NKJV) English (KJV) Srpski Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
	Розділ 22
22:1	А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
22:2 См.: 🔗Прит. 9:1 🔗Лк. 14:16 🔗Об. 19:7	Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.
22:3	І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.
22:4	Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!
22:5	Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.
22:6	А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.
22:7 См.: 🔗Лк. 19:27	І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
22:8	Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.
22:9	Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.
22:10	І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.
22:11	Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
22:12	та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.
22:13	Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...
22:14 См.: 🔗Мв. 20:16	Бо багато покликаних, та вибраних мало.
22:15 См.: 🔗Мк. 12:13 🔗Лк. 20:20	Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.
22:16	І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.
22:17	Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
22:18	А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?
22:19	Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.
22:20	А Він каже до них: Чий це образ і напис?
22:21 См.: 🔗Мк. 12:17 🔗Рим. 13:7	Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.
22:22	А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
22:23 См.: 🔗Мк. 12:18 🔗Лк. 20:27 🔗Дії. 23:8	Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,
22:24 См.: 🔗Повт. 25:5 🔗Мк. 12:19 🔗Лк. 20:28	та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.
22:25	Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.
22:26	Так само і другий, і третій, аж до сьомого.
22:27	А по всіх вмерла й жінка.
22:28	Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.
22:29	Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.
22:30 См.: 🔗1Кор. 15:44	Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.
22:31	А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:
22:32 См.: 🔗Вих. 3:6 🔗Мк. 12:26 🔗Лк. 20:37	Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.
22:33	А народ, чувши це, дивувався науці Його.
22:34	Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.
22:35 См.: 🔗Мк. 12:28 🔗Лк. 10:25	І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:
22:36	Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
22:37 См.: 🔗Повт. 6:5 🔗Мих. 6:8 🔗Мк. 12:30 🔗Лк. 10:27	Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
22:38	Це найбільша й найперша заповідь.
22:39 См.: 🔗Лев. 19:18 🔗Мв. 5:43 🔗Мк. 12:31	А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
22:40	На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.
22:41	Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
22:42 См.: 🔗Мк. 12:35 🔗Лк. 20:41	і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.
22:43	Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
22:44 См.: 🔗Пс. 109:1 🔗Лк. 20:42	Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.
22:45	Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?
22:46	І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.