|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 3 | |
| 3:1 | По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження. |
| 3:2 | І Йов заговорив та й сказав: |
| 3:3 | Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік! |
| 3:4 | Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!... |
| 3:5 | Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!... |
| 3:6 | Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!... |
| 3:7 | Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання! |
| 3:8 | Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити! |
| 3:9 | Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої, |
| 3:10 | бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!... |
| 3:11 | Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер? |
| 3:12 | Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав? |
| 3:13 | Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок |
| 3:14 | з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі, |
| 3:15 | або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!... |
| 3:16 | Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили? |
| 3:17 | Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі, |
| 3:18 | разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!... |
| 3:19 | Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого... |
| 3:20 | І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим, |
| 3:21 | що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані, |
| 3:22 | тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба, |
| 3:23 | мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?... |
| 3:24 | Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода, |
| 3:25 | бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені... |
| 3:26 | Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!... |
