Євангеліє від Матвія, глава 6

	Язык: Українська Церковнослав. (гражд.) Церковнослав. (цс.) Церковнослав. (дореф.) Рус. (Синодальный) Рус. (еп. Кассиан) Беларускi English (NKJV) English (KJV) Srpski Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
	Розділ 6
6:1	Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
6:2 См.: 🔗Рим. 12:8	Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
6:3	А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,
6:4	щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
6:5	А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
6:6	А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
6:7	А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.
6:8	Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!
6:9 См.: 🔗Лк. 11:2	Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,
6:10	нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
6:11	Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
6:12	І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
6:13	І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
6:14 См.: 🔗Сир. 28:2 🔗Мк. 11:25	Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.
6:15	А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.
6:16	А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
6:17	А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,
6:18	щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
6:19	Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
6:20 См.: 🔗Лк. 12:21 🔗1Тим. 6:19	Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
6:21	Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
6:22 См.: 🔗Лк. 11:34	Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
6:23	А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!
6:24 См.: 🔗Лк. 16:13	Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.
6:25 См.: 🔗Пс. 54:23 🔗Лк. 12:22 🔗1Пет. 5:7	Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?
6:26	Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
6:27	Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?
6:28	І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.
6:29	А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
6:30	І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
6:31	Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
6:32	Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
6:33 См.: 🔗Мк. 10:30 🔗Лк. 12:31 🔗1Тим. 4:8	Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.
6:34	Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!