|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 12 | |
| 12:1 | Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, |
| 12:2 | дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого. |
| 12:3 | Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх. |
| 12:4 | Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха, |
| 12:5 | і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі. |
| 12:6 | Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає! |
| 12:7 | Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає? |
| 12:8 | А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини. |
| 12:9 | А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити? |
| 12:10 | Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости. |
| 12:11 | Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности! |
| 12:12 | Тому то опущені руки й коліна знеможені випростуйте, |
| 12:13 | і чиніть прості стежки ногам вашим, щоб кульгаве не збочило, але краще виправилось. |
| 12:14 | Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа. |
| 12:15 | Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато – хто не опоганились тим. |
| 12:16 | Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму. |
| 12:17 | Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав. |
| 12:18 | Бо ви не приступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі, |
| 12:19 | і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них. |
| 12:20 | Не могли бо вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита. |
| 12:21 | І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!... |
| 12:22 | Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів, |
| 12:23 | і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників, |
| 12:24 | і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева. |
| 12:25 | Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає, |
| 12:26 | що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом. |
| 12:27 | А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний. |
| 12:28 | Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом. |
| 12:29 | Бо наш Бог то палючий огонь! |
