|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 3 | |
| 3:1 | Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву, |
| 3:2 | Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла... |
| 3:3 | Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день... |
| 3:4 | Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив, |
| 3:5 | обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою, |
| 3:6 | у темноті мене посадив, мов померлих давно... |
| 3:7 | Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої... |
| 3:8 | І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою... |
| 3:9 | Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої... |
| 3:10 | Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі! |
| 3:11 | Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним! |
| 3:12 | Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли, |
| 3:13 | пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака... |
| 3:14 | Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день... |
| 3:15 | Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином... |
| 3:16 | І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене, |
| 3:17 | і душа моя спокій згубила, забув я добро... |
| 3:18 | І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа... |
| 3:19 | Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту, |
| 3:20 | душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені... |
| 3:21 | Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію: |
| 3:22 | Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, |
| 3:23 | нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя! |
| 3:24 | Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю! |
| 3:25 | Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його! |
| 3:26 | Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє. |
| 3:27 | Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості, |
| 3:28 | нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його; |
| 3:29 | хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія; |
| 3:30 | хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується... |
| 3:31 | Бо Господь не навіки ж покине! |
| 3:32 | Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю, |
| 3:33 | бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів. |
| 3:34 | Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі, |
| 3:35 | щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути, |
| 3:36 | щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь! |
| 3:37 | Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав? |
| 3:38 | Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре? |
| 3:39 | Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій. |
| 3:40 | Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа! |
| 3:41 | підіймімо своє серце та руки до Бога на небі! |
| 3:42 | Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам, |
| 3:43 | закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував, |
| 3:44 | закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла... |
| 3:45 | Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами, |
| 3:46 | наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота, |
| 3:47 | страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль... |
| 3:48 | Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду... |
| 3:49 | Виливається око моє безупинно, нема бо перерви, |
| 3:50 | аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес, |
| 3:51 | моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста... |
| 3:52 | Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно, |
| 3:53 | життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене... |
| 3:54 | Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!... |
| 3:55 | Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями, |
| 3:56 | Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого! |
| 3:57 | Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся! |
| 3:58 | За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти. |
| 3:59 | Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд! |
| 3:60 | Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене, |
| 3:61 | Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене, |
| 3:62 | мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день... |
| 3:63 | Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня! |
| 3:64 | Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук! |
| 3:65 | Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них! |
| 3:66 | Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з – під Господніх небес! |
