|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 4 | |
| 4:1 | І відповів теманянин Еліфаз та й сказав: |
| 4:2 | Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова? |
| 4:3 | Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв, |
| 4:4 | того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв! |
| 4:5 | А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався... |
| 4:6 | Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх? |
| 4:7 | Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені? |
| 4:8 | Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її: |
| 4:9 | вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають! |
| 4:10 | Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби. |
| 4:11 | Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають. |
| 4:12 | І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього. |
| 4:13 | у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей, |
| 4:14 | спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув, |
| 4:15 | і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм... |
| 4:16 | Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я: |
| 4:17 | Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший? |
| 4:18 | Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів! |
| 4:19 | Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені! |
| 4:20 | Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди... |
| 4:21 | Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!... |
