Євангеліє від Марка, глава 12

	Язык: Українська Церковнослав. (гражд.) Церковнослав. (цс.) Церковнослав. (дореф.) Рус. (Синодальный) Рус. (еп. Кассиан) Беларускi English (NKJV) English (KJV) Srpski Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
	Розділ 12
12:1 См.: 🔗Пс. 79:9 🔗Пісн. 8:12 🔗Іс. 5:1 🔗Мв. 21:33	І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
12:2	А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.
12:3 См.: 🔗Мв. 5:12 🔗Мв. 23:34	Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.
12:4	І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили.
12:5	Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.
12:6	І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!
12:7 См.: 🔗Мв. 26:3	А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!
12:8 См.: 🔗Євр. 13:12	І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...
12:9	Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.
12:10 См.: 🔗Мв. 21:42	Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
12:11 См.: 🔗Пс. 117:22	Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.
12:12	І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
12:13 См.: 🔗Мв. 22:15 🔗Лк. 20:20	І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його.
12:14	Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?
12:15	А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити.
12:16	І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів.
12:17 См.: 🔗Мв. 22:21	Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони...
12:18 См.: 🔗Лк. 20:27	І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали:
12:19 См.: 🔗Повт. 25:5 🔗Мв. 22:24 🔗Лк. 20:28	Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого.
12:20	Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей.
12:21	Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.
12:22	І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
12:23	А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
12:24	Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?
12:25	Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.
12:26 См.: 🔗Вих. 3:6 🔗Мв. 22:32 🔗Лк. 20:37	Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,
12:27	Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже.
12:28 См.: 🔗Мв. 22:35 🔗Лк. 10:25	А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?
12:29 См.: 🔗Мв. 22:37 🔗Лк. 10:27	Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.
12:30 См.: 🔗Повт. 6:4	І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
12:31 См.: 🔗Лев. 19:18 🔗Мв. 5:43 🔗Як. 2:8 🔗Рим. 13:9 🔗Гал. 5:14	А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!
12:32	І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,
12:33	і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!
12:34	Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його.
12:35 См.: 🔗Мв. 22:41 🔗Лк. 20:41	Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів?
12:36 См.: 🔗Пс. 109:1	Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
12:37	Сам Давид Його Господом зве, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали.
12:38	Він же казав у науці Своїй: Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах проходжуватись, і привіти на ринках,
12:39 См.: 🔗Мв. 23:6 🔗Лк. 11:43	і перші лавки в синагогах, і перші місця на прийняттях,
12:40 См.: 🔗Єз. 22:25 🔗Лк. 20:47	що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!
12:41 См.: 🔗Лк. 21:1	І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.
12:42	І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.
12:43	І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
12:44	Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...