|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 24 | |
| 24:1 | Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать! |
| 24:2 | Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть, |
| 24:3 | займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць, |
| 24:4 | вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю... |
| 24:5 | Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей... |
| 24:6 | На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного, |
| 24:7 | наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді, |
| 24:8 | мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають... |
| 24:9 | Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого... |
| 24:10 | Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи. |
| 24:11 | Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони! |
| 24:12 | Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги... |
| 24:13 | Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять. |
| 24:14 | На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій... |
| 24:15 | А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя... |
| 24:16 | Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони, |
| 24:17 | бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви... |
| 24:18 | Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів – виноградів... |
| 24:19 | Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників! |
| 24:20 | Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!... |
| 24:21 | Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра. |
| 24:22 | А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя! |
| 24:23 | Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги: |
| 24:24 | підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка... |
| 24:25 | Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне? |
