Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 2 | |
2:1 См.: 🔗Мв. 9:1 | Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома. |
2:2 | І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово. |
2:3 | І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо. |
2:4 | А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений. |
2:5 См.: 🔗Іс. 43:25 | А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі! |
2:6 | Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали: |
2:7 | Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого? |
2:8 | І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте? |
2:9 | Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи? |
2:10 | Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому: |
2:11 | Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! |
2:12 | І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми! |
2:13 | І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав. |
2:14 | А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним. |
2:15 | Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним. |
2:16 | Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками? |
2:17 | А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння. |
2:18 | А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять? |
2:19 | Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть. |
2:20 | Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів. |
2:21 | І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша. |
2:22 | І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків. |
2:23 | І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати. |
2:24 | Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться? |
2:25 | А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним? |
2:26 | Як він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним? |
2:27 | І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи, |
2:28 | а тому то Син Людський Господь і суботі. |