|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 14 | |
| 14:1 | Бо Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового. |
| 14:2 | І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують! |
| 14:3 | І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити, |
| 14:4 | то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, минулося гноблення! |
| 14:5 | Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих, |
| 14:6 | що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним. |
| 14:7 | Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно. |
| 14:8 | Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб! |
| 14:9 | Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів. |
| 14:10 | Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас! |
| 14:11 | Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і червяк накриває тебе... |
| 14:12 | Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів! |
| 14:13 | Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних, |
| 14:14 | підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому! |
| 14:15 | Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу! |
| 14:16 | Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись, |
| 14:17 | що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в'язнів своїх не пускав він додому? |
| 14:18 | Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні, |
| 14:19 | ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп... |
| 14:20 | Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається! |
| 14:21 | Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами. |
| 14:22 | І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь! |
| 14:23 | І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот! |
| 14:24 | Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться, |
| 14:25 | щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен! |
| 14:26 | Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи. |
| 14:27 | Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її? |
| 14:28 | У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво: |
| 14:29 | Не тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її! |
| 14:30 | І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб'є! |
| 14:31 | Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків! |
| 14:32 | І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його! |
