|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 4 | |
| 4:1 | Як потемніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на розі всіх вулиць каміння святе порозкидане! |
| 4:2 | Коштовні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за глиняний посуд полічені, за чин рук ганчарських! |
| 4:3 | Навіть шакали витягують перса, годують своїх молодят, а доня народу мого жорстока, мов струсі в пустині: |
| 4:4 | язик сосунця до його піднебіння від спраги прилип... Хліба жадають собі немовлята, й немає нікого, хто б їм відломив... |
| 4:5 | Ті, що їли присмаки, на вулицях з голоду мліють; ті, що виплекані на пурпурі, тепер смітники обіймають... |
| 4:6 | І більшою стала вина доньки люду мого за прогріх Содому, що був перевернений вмить, і не торкалися руки до нього... |
| 4:7 | Її можновладці чистіші від снігу були, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов перли, їхній вигляд сапфір, |
| 4:8 | а тепер їхній вигляд чорніший за сажу, не розпізнають їх на вулицях, їхня шкіра стягнулась на їхній кості, зробилась сухою, як дерево... |
| 4:9 | Забитим мечем стало ліпше, ніж повбиваним голодом, що гинуть проколені, за браком плодів польових... |
| 4:10 | Руки жінок милосердних варили своїх діточок, які стали поживою їм під час руйнування дочки мого люду... |
| 4:11 | Закінчив Господь лютість Свою, вилив жар Свого гніву, і запалив на Сіоні огонь, і пожер він основи його! |
| 4:12 | Не вірили земні царі та всі мешканці цілого світу, що ввійде противник та ворог до брам Єрусалиму... |
| 4:13 | Усе сталося це за провини пророків його, за неправду священства його, що кров праведників серед нього лили... |
| 4:14 | По вулицях бродять, немов ті сліпці, поплямовані кров'ю, так що люди не можуть діткнутись до одягу їхнього. |
| 4:15 | Уступіться, нечисті! кричали до них, уступіться, збочуйте, не доторкуйтеся!... І повтікали вони й мандрували, і казали між людьми: Мешкати в нас більш не будуть! |
| 4:16 | Господнє лице розпорошило їх, не дивиться більше на них, бо вони не звертали уваги на обличчя священиків, до старих вони ласки не мали... |
| 4:17 | Уже прогляділи ми очі свої, даремно чекавши на поміч собі, на варті своїй ми чекали народу, який нас не спас... |
| 4:18 | Чатують вони наші кроки, щоб ходити не могли ми по площах своїх. Кінець наш наблизився, сповнилися наші дні, бо прийшов нам кінець... |
| 4:19 | Гнобителі наші скоріші були за орлів піднебесних, вони уганялись за нами по горах, на нас чатували в пустині... |
| 4:20 | Попав в ями живущий наш дух, Господній помазанець, що ми говорили про нього: Ми будемо жити в тіні його серед народів. |
| 4:21 | Веселися та тішся, о дочко Едому, що сидиш в краю Уц, також над тобою перейде злий келіх, уп'єшся й оголишся й ти! |
| 4:22 | Скінчилася кара твоя, дочко Сіону, не буде Він більше тебе виганяти, та твоє беззаконня скарає Він, дочко Едому, відкриє провини твої! |
