|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 14 | |
| 14:1 | І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним. |
| 14:2 | І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку. |
| 14:3 | Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні? |
| 14:4 | Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив... |
| 14:5 | І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього? |
| 14:6 | І вони не могли відповісти на це. |
| 14:7 | А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу: |
| 14:8 | Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних, |
| 14:9 | і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє... |
| 14:10 | Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою. |
| 14:11 | Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться. |
| 14:12 | А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі. |
| 14:13 | Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих, |
| 14:14 | і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних! |
| 14:15 | Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві! |
| 14:16 | Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох. |
| 14:17 | І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано. |
| 14:18 | І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені! |
| 14:19 | А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені! |
| 14:20 | І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути. |
| 14:21 | І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих. |
| 14:22 | І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще. |
| 14:23 | І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій. |
| 14:24 | Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало! |
| 14:25 | Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них: |
| 14:26 | Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм! |
| 14:27 | І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм! |
| 14:28 | Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання, |
| 14:29 | щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього, |
| 14:30 | говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг... |
| 14:31 | Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього? |
| 14:32 | Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир. |
| 14:33 | Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм. |
| 14:34 | Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її? |
| 14:35 | Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! |
