|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 7 | |
| 7:1 | Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі, |
| 7:2 | бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця, |
| 7:3 | прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого! |
| 7:4 | На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений! |
| 7:5 | щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова. |
| 7:6 | Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна, |
| 7:7 | і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму, |
| 7:8 | проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її, |
| 7:9 | коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку. |
| 7:10 | Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним, |
| 7:11 | галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають: |
| 7:12 | раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона... |
| 7:13 | І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому: |
| 7:14 | У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої! |
| 7:15 | Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе! |
| 7:16 | Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна, |
| 7:17 | постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном... |
| 7:18 | Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми! |
| 7:19 | Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу: |
| 7:20 | вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого... |
| 7:21 | Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила, |
| 7:22 | він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення, |
| 7:23 | як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка... |
| 7:24 | А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте: |
| 7:25 | Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її, |
| 7:26 | бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті! |
| 7:27 | Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат... |
