Священное Писание

Дії Апостолів, глава 13

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 
Розділ 13
13:1А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.
13:2Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!
13:3Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
13:4Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули.
13:5Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана.
13:6А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус.
13:7Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова.
13:8Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула.
13:9Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,
13:10і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?
13:11І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора...
13:12Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
13:13І, як від Пафа Павло й ті, хто з ним був, відпливли, то вони прибули в Памфілійську Пергію. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
13:14А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
13:15А по відчитанні Закону й Пророків, старші синагоги послали до них, переказуючи: Мужі – браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!
13:16Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: Послухайте, мужі ізраїльтяни, та ви, богобійні!
13:17Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив народ, як він перебував у єгипетськім краї, і рукою потужною вивів їх із нього,
13:18і літ із сорок Він їх годував у пустині,
13:19а вигубивши сім народів в землі ханаанській, поділив жеребком їхню землю між ними,
13:20майже що по чотириста й п'ятидесяти роках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів давав.
13:21А потім забажали царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з Веніяминового племени, на чотири десятки років.
13:22А його віддаливши, поставив царем їм Давида, про якого й сказав, засвідчуючи: Знайшов Я Давида, сина Єссеєвого, чоловіка за серцем Своїм, що всю волю Мою він виконувати буде.
13:23За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасіння Ізраїлеві,
13:24як Іван перед самим приходом Його усьому народові Ізраїлевому проповідував хрищення на покаяння.
13:25А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: Я не Той, за Кого ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця від узуття Його я недостойний.
13:26Мужі – браття, сини роду Авраамового, та хто богобоязний із вас! Для вас було послане слово спасіння цього.
13:27Бо мешканці Єрусалиму та їхня старшина Його не пізнали, а пророчі слова які щосуботи читаються вони сповнили присудом,
13:28і хоч жадної провини смертельної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
13:29Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
13:30Але Бог воскресив Його з мертвих!
13:31Він з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми.
13:32І ми благовістимо вам ту обітницю, що дана була нашим отцям,
13:33що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!
13:34А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!
13:35Тому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
13:36Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.
13:37Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив.
13:38Отже, мужі – браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам.
13:39І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий.
13:40Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
13:41Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!
13:42А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.
13:43А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
13:44А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.
13:45Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
13:46Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.
13:47Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!
13:48А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.
13:49І ширилось Слово Господнє по цілій країні.
13:50Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
13:51Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію.
13:52А учні сповнялися радощів і Духа Святого.