Священное Писание

Євангеліє від Матвія, глава 9

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 
Розділ 9
9:1І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
9:2І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!
9:3І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.
9:4Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?
9:5Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?
9:6Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
9:7Той устав і пішов у свій дім.
9:8А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...
9:9А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.
9:10І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.
9:11Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?
9:12А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!
9:13Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.
9:14Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?
9:15Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.
9:16До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.
9:17І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.
9:18Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.
9:19І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.
9:20І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.
9:21Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.
9:22Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.
9:23А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,
9:24то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.
9:25А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!
9:26І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
9:27Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!
9:28І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.
9:29Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!
9:30І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!
9:31А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
9:32Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
9:33І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!
9:34Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.
9:35І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.
9:36А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.
9:37Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;
9:38тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.