Священное Писание

Книга Йова, глава 32

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42 
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
Розділ 32
32:1І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.
32:2І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
32:3Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
32:4А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.
32:5І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!
32:6І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.
32:7Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!
32:8Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.
32:9Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.
32:10Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!
32:11Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.
32:12І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!
32:13Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!
32:14Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.
32:15Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...
32:16Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.
32:17Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.
32:18Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...
32:19Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!
32:20Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
32:21На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
32:22бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!