Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 32 | |
32:1 См.: 🔗Йов. 2:11 | І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх. |
32:2 См.: 🔗Йов. 35:2 | І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога. |
32:3 | Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним. |
32:4 | А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього. |
32:5 | І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів! |
32:6 См.: 🔗Йов. 15:10 | І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам. |
32:7 См.: 🔗Йов. 12:12 | Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття! |
32:8 См.: 🔗Іс. 11:2 🔗Прит. 2:6 | Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить. |
32:9 См.: 🔗Дан. 2:21 🔗Пс. 118:100 | Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі. |
32:10 | Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я! |
32:11 | Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите. |
32:12 | І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його! |
32:13 | Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його! |
32:14 | Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою. |
32:15 | Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів... |
32:16 | Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже. |
32:17 | Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку. |
32:18 | Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені... |
32:19 | Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки! |
32:20 | Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім! |
32:21 См.: 🔗Єр. 17:16 | На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини, |
32:22 | бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець! |