|
Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 26 | |
| 26:1 | І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням: |
| 26:2 | Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття. |
| 26:3 | Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою, |
| 26:4 | і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити. |
| 26:5 | І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась. |
| 26:6 | Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого, |
| 26:7 | підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він. |
| 26:8 | Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство? |
| 26:9 | Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим. |
| 26:10 | Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені. |
| 26:11 | Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте. |
| 26:12 | Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій. |
| 26:13 | Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона! |
| 26:14 | Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників, |
| 26:15 | і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків. |
| 26:16 | І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його. |
| 26:17 | А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі? |
| 26:18 | А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе. |
| 26:19 | І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати. |
| 26:20 | А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл. |
| 26:21 | І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене... |
| 26:22 | А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи? |
| 26:23 | А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене. |
| 26:24 | Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився! |
| 26:25 | Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав... |
| 26:26 | Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. |
| 26:27 | А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, |
| 26:28 | бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! |
| 26:29 | Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця. |
| 26:30 | А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли. |
| 26:31 | Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари. |
| 26:32 | По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї. |
| 26:33 | А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи. |
| 26:34 | Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене... |
| 26:35 | Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні. |
| 26:36 | Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам. |
| 26:37 | І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити. |
| 26:38 | Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною... |
| 26:39 | І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти... |
| 26:40 | І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?... |
| 26:41 | Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло. |
| 26:42 | Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя! |
| 26:43 | І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. |
| 26:44 | І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши. |
| 26:45 | Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський... |
| 26:46 | Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник! |
| 26:47 | І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями. |
| 26:48 | А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його. |
| 26:49 | І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його. |
| 26:50 | Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його. |
| 26:51 | А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо. |
| 26:52 | Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть. |
| 26:53 | Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів? |
| 26:54 | Але як має збутись Писання, що так статися мусить? |
| 26:55 | Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви. |
| 26:56 | Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали... |
| 26:57 | А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші. |
| 26:58 | Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець. |
| 26:59 | А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, |
| 26:60 | і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє, |
| 26:61 | і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його. |
| 26:62 | Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе? |
| 26:63 | Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий? |
| 26:64 | Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме! |
| 26:65 | Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу! |
| 26:66 | Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти! |
| 26:67 | Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били, |
| 26:68 | і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?... |
| 26:69 | А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином! |
| 26:70 | А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш... |
| 26:71 | А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином! |
| 26:72 | І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!... |
| 26:73 | Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе. |
| 26:74 | Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї... |
| 26:75 | І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав... |
