Священное Писание

Євангеліє від Марка, глава 8

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Розділ 8
8:1Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:
8:2Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.
8:3А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.
8:4І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
8:5А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.
8:6Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.
8:7І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
8:8І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...
8:9А їдців було тисяч з чотири!
8:10І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.
8:11І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
8:12А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!
8:13І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.
8:14І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.
8:15А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!
8:16Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
8:17А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?
8:18Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,
8:19коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.
8:20А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.
8:21І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...
8:22І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.
8:23І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
8:24І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...
8:25Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!
8:26І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!
8:27Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
8:28Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.
8:29І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!
8:30І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!
8:31І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.
8:32І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.
8:33А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!
8:34І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!
8:35Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.
8:36Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?
8:37Або що назамін дасть людина за душу свою?
8:38Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.