Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 14 | |
14:1 См.: 🔗Сир. 18:8 | Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями: |
14:2 См.: 🔗Йов. 8:9 🔗Пс. 143:4 | вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається... |
14:3 | І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його! |
14:4 | Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один! |
14:5 | Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде, |
14:6 См.: 🔗Йов. 7:1 | відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит... |
14:7 | Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине; |
14:8 | якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень, |
14:9 | то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець! |
14:10 | А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?... |
14:11 | Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне, |
14:12 См.: 🔗Йов. 19:25 🔗Дан. 12:2 | так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого... |
14:13 | О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав! |
14:14 | Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене! |
14:15 См.: 🔗Йов. 10:8 | Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би, |
14:16 См.: 🔗Йов. 31:4 🔗Пс. 138:2 | бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би, |
14:17 См.: 🔗Ос. 13:12 🔗Єз. 18:22 | провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня... |
14:18 | Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого, |
14:19 | каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш... |
14:20 | Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його... |
14:21 См.: 🔗Еккл. 2:19 | Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає... |
14:22 | Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить.. |