Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 24 | |
24:1 | А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі, |
24:2 | та й застали, що камінь від гробу відвалений був. |
24:3 | А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса. |
24:4 | І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них. |
24:5 | А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими? |
24:6 См.: 🔗Мв. 17:22 | Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї. |
24:7 | Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня. |
24:8 | І згадали вони ті слова Його! |
24:9 | А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших. |
24:10 | То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це. |
24:11 | Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм. |
24:12 См.: 🔗Ін. 20:6 | Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось... |
24:13 См.: 🔗Мк. 16:12 | І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят. |
24:14 | І розмовляли вони між собою про все те, що сталося. |
24:15 | І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними. |
24:16 | Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали. |
24:17 | І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні? |
24:18 | І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями? |
24:19 | І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом. |
24:20 | Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли... |
24:21 См.: 🔗Лк. 2:25 🔗Дії. 26:6 | А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося... |
24:22 | А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували: |
24:23 | вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він... |
24:24 | І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили... |
24:25 | Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки! |
24:26 | Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу? |
24:27 | І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було. |
24:28 | І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі. |
24:29 | А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути. |
24:30 | І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав... |
24:31 | Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий... |
24:32 | І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?... |
24:33 | І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були, |
24:34 | які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові. |
24:35 | А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба. |
24:36 | І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам! |
24:37 | А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа. |
24:38 | Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять? |
24:39 | Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю. |
24:40 | І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги. |
24:41 | І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти? |
24:42 | Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового. |
24:43 | І, взявши, Він їв перед ними. |
24:44 См.: 🔗Мв. 16:21 | І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане. |
24:45 См.: 🔗Ін. 5:39 | Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання. |
24:46 См.: 🔗Іс. 53:4 🔗Лк. 24:27 | І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, |
24:47 | і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. |
24:48 | А ви свідки того. |
24:49 | І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти. |
24:50 | І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх. |
24:51 См.: 🔗Мк. 16:19 🔗Дії. 1:9 | І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись. |
24:52 | А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю. |
24:53 | І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь. |