Священное Писание

Євангеліє від Луки, глава 17

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 
Розділ 17
17:1І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!
17:2Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!
17:3Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.
17:4І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!
17:5І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!
17:6А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!
17:7Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?
17:8Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?
17:9Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
17:10Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
17:11І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
17:12І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
17:13І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!
17:14І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...
17:15Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
17:16І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...
17:17Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?
17:18Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
17:19І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!
17:20А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,
17:21і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!
17:22І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...
17:23І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!
17:24Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.
17:25А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...
17:26І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:
17:27їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.
17:28Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
17:29того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.
17:30Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!
17:31Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,
17:32пам'ятайте про Лотову дружину!
17:33Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.
17:34Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.
17:35Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.
17:36Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!
17:37І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...