Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 6 | |
6:1 См.: 🔗Мв. 13:54 🔗Лк. 4:16 | І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його. |
6:2 | Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато – хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його? |
6:3 | Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним... |
6:4 | А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм. |
6:5 | І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив. |
6:6 См.: 🔗Мв. 9:35 | І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав. |
6:7 | І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами. |
6:8 | І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес, |
6:9 | а ходити в сандалях, і двох убрань не носити. |
6:10 | І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти. |
6:11 | А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому! |
6:12 | І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися. |
6:13 См.: 🔗Як. 5:14 | І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли. |
6:14 | І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього. |
6:15 | Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків. |
6:16 | А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес! |
6:17 См.: 🔗Лк. 3:19 | Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею. |
6:18 См.: 🔗Лев. 18:16 🔗Лев. 20:21 | Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого! |
6:19 | А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла. |
6:20 См.: 🔗Мв. 21:26 | Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки. |
6:21 | Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині, |
6:22 | і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі! |
6:23 | І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого! |
6:24 | Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя... |
6:25 | І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя! |
6:26 | І засмутився цар, але через клятву й з – за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити. |
6:27 | І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову. |
6:28 | І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері... |
6:29 | А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його. |
6:30 См.: 🔗Лк. 9:10 | І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили. |
6:31 | І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись. |
6:32 См.: 🔗Мв. 14:13 🔗Лк. 9:10 | І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного. |
6:33 | І побачили їх, коли плинули, і багато – хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили. |
6:34 См.: 🔗Мв. 9:36 | І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати. |
6:35 | І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня. |
6:36 | Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти. |
6:37 | А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти? |
6:38 | А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі. |
6:39 | І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного. |
6:40 | І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят. |
6:41 | І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив. |
6:42 | І всі їли й наїлися! |
6:43 | А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів. |
6:44 | А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка! |
6:45 | І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ. |
6:46 См.: 🔗Мв. 14:23 | І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору. |
6:47 См.: 🔗Ін. 6:16 | А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі. |
6:48 | Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути. |
6:49 | А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати, |
6:50 | бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь! |
6:51 | І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі, |
6:52 См.: 🔗Мк. 8:18 | бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе. |
6:53 См.: 🔗Мв. 14:34 | Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили. |
6:54 | І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його, |
6:55 См.: 🔗Мв. 4:24 | і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є. |
6:56 | І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений! |