Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 2 | |
2:1 См.: 🔗Лев. 23:16 🔗Повт. 16:9 | Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. |
2:2 | І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. |
2:3 | І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. |
2:4 См.: 🔗Мк. 16:17 🔗1Кор. 12:10 | Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. |
2:5 | Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. |
2:6 | А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!... |
2:7 | Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? |
2:8 | Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились? |
2:9 | Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, |
2:10 | і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, |
2:11 | юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими! |
2:12 | І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має? |
2:13 | А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим! |
2:14 | Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх! |
2:15 | Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня, |
2:16 | а це те, що пророк Йоіл передрік: |
2:17 | І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися. |
2:18 | І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть! |
2:19 | І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму. |
2:20 | Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний! |
2:21 См.: 🔗Йоїл. 2:28 🔗Рим. 10:13 | І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться. |
2:22 | Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, |
2:23 | Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили. |
2:24 | Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла. |
2:25 | Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався. |
2:26 | Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії. |
2:27 | Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління! |
2:28 См.: 🔗Пс. 15:8 | Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм! |
2:29 См.: 🔗1Царів. 2:10 🔗Дії. 13:36 | Мужі – браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня. |
2:30 | А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон, |
2:31 См.: 🔗Пс. 15:10 🔗Дії. 13:37 | у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління. |
2:32 См.: 🔗Ін. 15:27 🔗Дії. 3:15 | Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми! |
2:33 См.: 🔗Ін. 14:16 | А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте. |
2:34 См.: 🔗Мв. 22:44 | Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, |
2:35 См.: 🔗Пс. 109:1 | доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм! |
2:36 См.: 🔗Мв. 28:18 | Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви! |
2:37 | Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі – браття? |
2:38 | А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! |
2:39 См.: 🔗Єр. 31:34 🔗Дії. 3:25 | Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш. |
2:40 | І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду! |
2:41 | Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три! |
2:42 | І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах. |
2:43 | І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен. |
2:44 См.: 🔗Дії. 4:32 | А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним. |
2:45 | І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було. |
2:46 См.: 🔗Лк. 24:53 🔗Дії. 20:11 | І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті, |
2:47 См.: 🔗Дії. 5:14 🔗Дії. 11:21 | вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися. |
Розділ 24 | |
24:1 | А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла. |
24:2 | Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, |
24:3 | це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе! |
24:4 | Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости. |
24:5 См.: 🔗Дії. 28:22 | Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі. |
24:6 См.: 🔗Дії. 21:28 | Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом. |
24:7 | Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук, |
24:8 | а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо. |
24:9 | Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так. |
24:10 | І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись. |
24:11 | Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися. |
24:12 | І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав. |
24:13 | І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене. |
24:14 | Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане. |
24:15 См.: 🔗Дан. 12:2 🔗Ін. 5:28 | І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних. |
24:16 См.: 🔗Дії. 23:1 | І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей. |
24:17 См.: 🔗Дії. 11:29 🔗Рим. 15:25 | А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси. |
24:18 См.: 🔗Дії. 21:26 | Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею. |
24:19 | Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене. |
24:20 | Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв, |
24:21 См.: 🔗Дії. 23:6 | крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні! |
24:22 | Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде. |
24:23 См.: 🔗Дії. 27:3 | І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому. |
24:24 | А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа. |
24:25 | І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе! |
24:26 | Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів. |
24:27 См.: 🔗Дії. 21:11 🔗Дії. 25:9 | Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив. |