Священное Писание

Дії Апостолів, главы 2–24

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 
Розділ 2
2:1Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.
2:2І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.
2:3І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.
2:4Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
2:5Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
2:6А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...
2:7Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?
2:8Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?
2:9Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,
2:10і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,
2:11юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!
2:12І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?
2:13А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!
2:14Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!
2:15Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,
2:16а це те, що пророк Йоіл передрік:
2:17І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.
2:18І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!
2:19І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.
2:20Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
2:21І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.
2:22Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
2:23Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.
2:24Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.
2:25Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
2:26Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.
2:27Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
2:28Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!
2:29Мужі – браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.
2:30А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,
2:31у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.
2:32Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
2:33А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
2:34Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,
2:35доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
2:36Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!
2:37Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі – браття?
2:38А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!
2:39Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.
2:40І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!
2:41Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
2:42І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.
2:43І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.
2:44А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.
2:45І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.
2:46І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,
2:47вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.
Розділ 24
24:1А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.
24:2Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,
24:3це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!
24:4Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.
24:5Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.
24:6Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.
24:7Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,
24:8а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.
24:9Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.
24:10І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.
24:11Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.
24:12І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.
24:13І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.
24:14Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.
24:15І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.
24:16І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.
24:17А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.
24:18Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.
24:19Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.
24:20Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,
24:21крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!
24:22Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.
24:23І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.
24:24А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.
24:25І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!
24:26Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.
24:27Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.