Язык:
Українська
Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
| |
Розділ 16 | |
16:1 | І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба. |
16:2 См.: 🔗Лк. 12:54 | А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо. |
16:3 | А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете! |
16:4 См.: 🔗Йон. 2:1 🔗Мв. 12:39 | Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов. |
16:5 См.: 🔗Мк. 8:14 | А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба. |
16:6 | Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини! |
16:7 | Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли. |
16:8 | А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли? |
16:9 | Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали? |
16:10 | Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали? |
16:11 | Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської! |
16:12 | Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки. |
16:13 | Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського? |
16:14 | Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків. |
16:15 | Він каже до них: А ви за кого Мене маєте? |
16:16 | А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого! |
16:17 См.: 🔗Мв. 11:25 | А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець. |
16:18 | І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. |
16:19 См.: 🔗Мв. 18:18 🔗Ін. 20:23 | І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі! |
16:20 См.: 🔗Мк. 8:30 | Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос. |
16:21 | Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня. |
16:22 | І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде! |
16:23 См.: 🔗Рим. 8:7 | А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське! |
16:24 | Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. |
16:25 | Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. |
16:26 | Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? |
16:27 | Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його. |
16:28 | Поправді кажу вам, що деякі з тут – о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм. |
Розділ 22 | |
22:1 | А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи: |
22:2 | Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого. |
22:3 | І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти. |
22:4 | Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля! |
22:5 | Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг. |
22:6 | А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх. |
22:7 См.: 🔗Лк. 19:27 | І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив. |
22:8 | Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані. |
22:9 | Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля. |
22:10 | І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась. |
22:11 | Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного, |
22:12 | та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав. |
22:13 | Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів... |
22:14 См.: 🔗Мв. 20:16 | Бо багато покликаних, та вибраних мало. |
22:15 См.: 🔗Мк. 12:13 🔗Лк. 20:20 | Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його. |
22:16 | І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти. |
22:17 | Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? |
22:18 | А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте? |
22:19 | Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому. |
22:20 | А Він каже до них: Чий це образ і напис? |
22:21 См.: 🔗Мк. 12:17 🔗Рим. 13:7 | Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже. |
22:22 | А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли. |
22:23 | Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його, |
22:24 | та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого. |
22:25 | Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму. |
22:26 | Так само і другий, і третій, аж до сьомого. |
22:27 | А по всіх вмерла й жінка. |
22:28 | Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її. |
22:29 | Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили. |
22:30 См.: 🔗1Кор. 15:44 | Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі. |
22:31 | А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже: |
22:32 | Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих. |
22:33 | А народ, чувши це, дивувався науці Його. |
22:34 | Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом. |
22:35 См.: 🔗Мк. 12:28 🔗Лк. 10:25 | І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи: |
22:36 | Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? |
22:37 | Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. |
22:38 | Це найбільша й найперша заповідь. |
22:39 | А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. |
22:40 | На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять. |
22:41 | Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав, |
22:42 См.: 🔗Мк. 12:35 🔗Лк. 20:41 | і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів. |
22:43 | Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже: |
22:44 См.: 🔗Пс. 109:1 🔗Лк. 20:42 | Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм. |
22:45 | Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син? |
22:46 | І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його. |