Євангеліє від Івана, главы 13–12

	Язык: Українська Церковнослав. (гражд.) Церковнослав. (цс.) Церковнослав. (дореф.) Рус. (Синодальный) Рус. (еп. Кассиан) Беларускi English (NKJV) English (KJV) Srpski Біблія українською мовою. Переклад І.І. Огіенко
	Розділ 13
13:1 См.: 🔗Мв. 26:2 🔗Мк. 14:1	Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
13:2	Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,
13:3 См.: 🔗Мв. 11:27 🔗Мв. 28:18	то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
13:4 См.: 🔗Лк. 17:8 🔗Лк. 22:27	устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
13:5	Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
13:6	І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?
13:7	Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
13:8	Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.
13:9	До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!
13:10 См.: 🔗Ін. 15:3	Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.
13:11	Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.
13:12	Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?
13:13 См.: 🔗1Кор. 8:6 🔗1Кор. 12:3 🔗Флп. 2:11	Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.
13:14	А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
13:15	Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
13:16 См.: 🔗Мв. 10:24 🔗Лк. 6:40 🔗Ін. 15:20	Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
13:17	Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
13:18 См.: 🔗Пс. 40:10 🔗Дії. 1:16	Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!
13:19 См.: 🔗Ін. 14:29	Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
13:20 См.: 🔗Мв. 10:40 🔗Лк. 10:16	Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!
13:21 См.: 🔗Мв. 26:21 🔗Мк. 14:18 🔗Лк. 22:21	Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...
13:22	І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.
13:23 См.: 🔗Ін. 21:20	При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
13:24	От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?
13:25	І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?
13:26	Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...
13:27	За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...
13:28	Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.
13:29	А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.
13:30	А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
13:31 См.: 🔗Ін. 12:23	Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
13:32	Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
13:33 См.: 🔗Ін. 7:34 🔗Ін. 8:21	Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.
13:34 См.: 🔗Ін. 15:12 🔗1Ін. 3:11 🔗1Сол. 4:9	Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
13:35	По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
13:36	А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.
13:37	Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!
13:38 См.: 🔗Мв. 26:34 🔗Мк. 14:30 🔗Лк. 22:34	Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...

	Розділ 17
17:1 См.: 🔗Ін. 12:23	По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
17:2 См.: 🔗Дан. 7:14 🔗Мв. 28:18 🔗Євр. 2:5	бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.
17:3 См.: 🔗Ін. 6:29 🔗1Ін. 3:23	Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.
17:4	Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.
17:5 См.: 🔗Об. 5:12	І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
17:6 См.: 🔗Ін. 18:9	Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.
17:7	Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,
17:8 См.: 🔗Ін. 16:27	бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
17:9	Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!
17:10 См.: 🔗Ін. 16:15	Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.
17:11 См.: 🔗Ін. 10:30 🔗Еф. 4:3	І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
17:12 См.: 🔗Пс. 108:17 🔗Ін. 18:9	Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.
17:13	Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.
17:14 См.: 🔗Ін. 8:23	Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
17:15	Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
17:16	Не від світу вони, як і Я не від світу.
17:17 См.: 🔗Пс. 118:142 🔗Ін. 14:6	Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда.
17:18 См.: 🔗Іс. 61:1	Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
17:19 См.: 🔗Євр. 9:14	А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
17:20	Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,
17:21 См.: 🔗Ін. 17:11	щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
17:22	А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
17:23	Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
17:24 См.: 🔗Ін. 12:26	Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.
17:25	Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
17:26 См.: 🔗Ін. 15:15	Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...

	Розділ 12
12:1 См.: 🔗Мв. 26:6 🔗Мк. 14:3 🔗Ін. 11:2	Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
12:2 См.: 🔗Лк. 10:40	І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
12:3	А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!
12:4	І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:
12:5	Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?
12:6 См.: 🔗Ін. 13:29	А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.
12:7	І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...
12:8 См.: 🔗Повт. 15:11	Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!
12:9	А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з – за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
12:10	А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,
12:11	бо багато з юдеїв з – за нього відходили, та в Ісуса ввірували.
12:12	А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,
12:13 См.: 🔗Мв. 21:8 🔗Мк. 11:8 🔗Лк. 19:36	то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!
12:14	Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
12:15 См.: 🔗Зах. 9:9 🔗Іс. 62:11 🔗Мв. 21:5	Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!
12:16	А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.
12:17	Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.
12:18	Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.
12:19	Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!
12:20	А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.
12:21	І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.
12:22	Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.
12:23	Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.
12:24	Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.
12:25 См.: 🔗Мв. 10:39 🔗Мк. 8:35 🔗Лк. 9:24 🔗Лк. 14:27	Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.
12:26 См.: 🔗Ін. 17:24	Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.
12:27 См.: 🔗Мв. 26:38 🔗Євр. 5:7	Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...
12:28	Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!
12:29	А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!
12:30	Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.
12:31 См.: 🔗Ін. 14:30 🔗Ін. 16:11	Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.
12:32 См.: 🔗Ін. 3:14	І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.
12:33	А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.
12:34 См.: 🔗2Сам. 7:13 🔗Пс. 88:37 🔗Іс. 9:7 🔗Єз. 37:25 🔗Дан. 2:44 🔗Дан. 7:14 🔗Мих. 5:2 🔗Лк. 1:33	А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?
12:35	І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...
12:36	Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.
12:37	І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,
12:38 См.: 🔗Іс. 53:1 🔗Рим. 10:16	щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?
12:39	Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:
12:40 См.: 🔗Іс. 6:9 🔗Мв. 13:14 🔗Мк. 4:12 🔗Лк. 8:10 🔗Дії. 28:26 🔗Рим. 11:8	Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!
12:41	Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.
12:42	Проте багато – хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.
12:43 См.: 🔗Ін. 5:44	Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.
12:44	А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.
12:45	А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.
12:46 См.: 🔗Ін. 3:19	Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.
12:47 См.: 🔗Ін. 3:17	Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.
12:48 См.: 🔗Мк. 16:16	Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!
12:49 См.: 🔗Ін. 14:10	Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.
12:50	І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.