Священное Писание

Євангеліє від Матвія, главы 10–8

Оглавление
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28 
Розділ 10
10:1І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.
10:2А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;
10:3Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;
10:4Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.
10:5Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,
10:6але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.
10:7А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.
10:8Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.
10:9Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,
10:10ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.
10:11А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете.
10:12А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому!
10:13І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.
10:14А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх.
10:15Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!
10:16Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.
10:17Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.
10:18І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.
10:19А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити,
10:20бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.
10:21І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.
10:22І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.
10:23А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.
10:24Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого.
10:25Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!
10:26Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.
10:27Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах.
10:28І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.
10:29Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.
10:30А вам і волосся все на голові пораховано.
10:31Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.
10:32Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.
10:33Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
10:34Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.
10:35Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.
10:36І: вороги чоловікові домашні його!
10:37Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
10:38І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.
10:39Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.
10:40Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.
10:41Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.
10:42І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.
Розділ 8
8:1А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.
8:2І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!
8:3А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
8:4І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.
8:5А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,
8:6кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.
8:7Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.
8:8А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!
8:9Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.
8:10Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!
8:11Кажу ж вам, що багато – хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
8:12Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...
8:13І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.
8:14Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
8:15І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!
8:16А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,
8:17щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.
8:18А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.
8:19І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!
8:20Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...
8:21А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.
8:22А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!
8:23І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.
8:24І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...
8:25І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!
8:26А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...
8:27А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?
8:28І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.
8:29І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?
8:30А оподаль від них пасся гурт великий свиней.
8:31І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.
8:32А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.
8:33Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.
8:34І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..